20 липня 1923 центральна газета радянської України «Вісті ВУЦВК» опублікувала повідомлення про оголошення Харкова столицею УСРР. І хоча невдовзі з'ясувалося, що мова йшла не про відповідний державний акт, а лише підготовчу до нього постанову, і офіційного проголошення Харкова столицею України тоді так і не відбулося, саме з цього часу це місто утвердилося в столичному статусі.На обкладинці: Харків, площа Держпрому, початок 1930-х років

Той, хто хоче гордо вигукувати: «Харків – найбільше місто», мають на це право. Потрібно тільки уточнювати: «На 50-й паралелі». Ця невидима географічна лінія проходить через Харків, недавно її навіть відзначили пам’ятним знаком у саду Шевченка. Крім нас, на 50-й паралелі виявилися Краків, Прага, Майнц, Усть-Каменогорськ. І всі вони менше Харкова.

Лауреат Нобелівської премії в області фізіології і медицини (1908) Ілля Мечников, один із засновників еволюційної ембріології, творець порівняльної патології запалення, фагоцитарної теорії імунітету, засновник наукової геронтології. Нобелівський лауреат з фізики 1962 року Лев Ландау, його обрали своїм почесним членом академії наук СРСР, Данії, Нідерландів, США та Німеччини. Лауреат Нобелівської премії з економіки 1971 року Семен Кузнець , вплинув на світову економічну думку середини і другої половини ХХ століття. Він відомий, перш за все, концепцією валового внутрішнього продукту (ВВП).

Так, виявляється, що пальма першості у галузі кінематографа належить нашому землякові Альфреду Федецькому, авторові документального фільму «Урочисте перенесення чудотворної Озерянської ікони з Курязького монастиря до Харкова», знятого 1896 року, усього за рік після першого фільму братів Люм'єр «Прибуття потяга на вокзал Ла-Сіоті».

10 жовтня 1932 року, в Українському фізико-технічному інституті було здійснено видатний експеримент із розщеплення атомного ядра, результати якого істотно вплинули на подальший розвиток вітчизняної науки і світові політичні процеси. Отже, ядерну науку колишнього Радянського Союзу започатковано саме в Україні, і до другої світової війни Харківський фізтех був одним з головних осередків ядерних досліджень країни.

Наймасовіший середній танк Другої світової війни. Розроблений конструкторським бюро танкового відділу Харківського заводу № 183 під керівництвом М. І. Кошкіна. Марка: В-2-34

Зараз у Харкові діє понад 20 вищих навчальних закладів. Деякі з них мають гучне ім’я. З ХНУ імені В.Н. Каразіна пов'язані навчання та діяльність щонайменше двох нобелівських лауреатів: фізика Лева Ландау та біолога Іллі Мечникова. Диплом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого вважається одним із найпривабливіших для роботодавців. ХНУ радіоелектроніки посідає друге-третє місця у рейтингу найкращих вузів для підготовки студентів у галузі інтернет-технологій

Найбільший промислово-речовий ринок України, що має площу більше 75 га, є найбільшим у Східній Європі та займає 14-е місце у рейтингу найбільших ринків світу. Більшу частину площі ринку займають майданчики торговельного центру (ТЦ) концерну «АВЭК и К» під назвою «Барабашово» Олександра Фельдмана. Територія торговельного центру розділена на 8 торговельних майданчиків за асортиментом товарів і розташуванням. Загальна кількість торговельних і складських місць — близько 18 000. Торговельний центр постійно розвивається, що виражено як у реконструкції існуючих торговельних площ, так і в розширенні території і відкритті нових торговельних майданчиків. При цьому відбувається роздільне акцентування роздрібного та оптового форматів.

Центральна площа Харкова, де знаходяться усі найважливіші адміністративні установи міста, – це площа Свободи, яка вражає своїми гігантськими розмірами. Вона одна з найбільших не лише в Європі, але й усьому світі. Територія площі Свободи складає майже 12 гектарів! Саме тому площа Свободи займає шосте місце за величиною у Європі та дванадцяте у світі. Довжина площі майже 750 метрів. За своєю формою площа Свободи нагадує колбу, яка звертає до вулиці Сумської. Прямокутна частина площі, яка виходить на Сумську, замощена бруківкою. Харківська площа Свободи – найбільша в Україні, шоста в Європі і дванадцята в світі. Її площа – неповних 12 гектарів, а різниця висот – понад 11 метрів. – Під нею знаходяться відразу дві станції метро: Держпром і Університет.

Де́ржпро́м або Будинок Держа́вної промисло́вості — перший радянський 13-поверховий хмарочос, пам'ятка архітектури в стилі конструктивізму, одна з трьох харківських висоток, збудована впродовж 1925—1928 років. Споруда розташовується на центральній площі міста Харків — площі Свободи.

31 травня 1882 року було укладено контракт із ними на будівництво дороги для пасажирського та товарного руху довжиною 17,5 верст. Перша лінія кінної залізниці була побудована 12 вересня 1882 року та належала приватному Бельгійському товариству. Перший маршрут був від вокзалу Азовско-Курської залізниці (зараз — Південний вокзал) до біржі на Миколаївській площі.Плата за проїзд була визначена в розмірі 5 копійок із пасажира за весь шлях із додатковою платою в 2 копійки у випадку пересадки на іншу лінію. Кінний трамвай працював у середньому 14-15 годин на добу: з 07:00 до 23:00 влітку (до 22:00 взимку).

Благодійний концерт Queen + Paul Rodgers на площі Свободи в Харкові, присвячений боротьбі зі СНІДом, відвідали в п'ятницю більше 300 тисяч чоловік. Як повідомляє прес-служба фонду Олени Франчук "АнтиСНІД", цього вечора були побиті відразу кілька рекордів. Концерт "Life must go on!" став найбільшою подією, присвяченою боротьбі зі СНІДом у нашій країні, і одним з найбільш масштабних концертних подій в історії України. "Він вписав нову сторінку й в історію групи, оскільки за 40 років її існування ще ніколи концерти Queen не збирали такої величезної аудиторії. Це абсолютний рекорд!", - повідомляє прес-служба.

Заснований 17 листопада 1804 року з ініціативи видатного просвітника Василя Каразіна за кошти місцевої громади, а урочисто відкритий 29 січня (17) 1805 року. Після Львівського національного університету імені Івана Франка — другий за віком найстаріший університет України.

16 листопада 1924 року у Харкові почала діяти перша в Україні радіомовна станція, що була виготовлена харківськими радіо спеціалістами Л. Н. Жиронкіним, В. В. Лебрехтом, І. Є. Луньовим, М. І. Дрожжиним. Це було народження українського радянського радіомовлення. Харків став третім містом в СРСР, після Москви та Ленінграда, що мало радіомовну станцію. Із мікрофона лунав голос техніка-диктора: "Алло! Говорить Харків! Всім! Всім! Всім! Працює перша на Україні радіотелефонна станція!". Після цього відбувся концерт за участю місцевих артистів, потім йшла радіогазета "Пролетарій", яка висвітлювала події міжнародного та внутрішнього життя

Мала́ Півде́нна залізн́иця (МП, Мала Південна) — дитячо-юнацький підрозділ Південної залізниці України, вузькоколійна залізниця, розташована у Харкові. Мета роботи підрозділу — виховання молодих залізничників, навчання їх теорії та практики функціонування залізничного господарства, а також їх подальша профорієнтація. Також Мала Південна займається перевезенням пасажирів — дітей та дорослих.

Харківський аеропорт найстаршие летовище в Україні. У 1932 році він запрацював. Перший міжнародний рей звідси було здійснено в Тегеран. Злітна смуга тут була грунтовою, будівля аеропорту мала два поверхи. Це летовище в 1936 році було визнано найкращим в СРСР. Ще перед війною тут курсували транзитні рейси, що літали з Москви і Ленінграда до Криму і на Кавказ. Тут приземлився найбільший пасажирський літак тих років, шестимоторний гігант П-124 (АНТ-20біс), рейс Москва – Харків – Мінеральні Води.

23 серпня 1975 року в Харкові запустили першу чергу метро сучасної Холодногірсько-Заводської гілки з восьми станцій: від «Вулиці Свердлова» (зараз «Холодна гора») до «Московського проспекту» (зараз «Турбоатом»). Він став шостим за рахунком метрополітеном у СРСР і другим в Україні. У 1950—1960-ті роки місто активно розширювалося і забудовувалося, поки не опинилося на межі транспортного колапсу. Вузькі вулиці, особливо в центрі, вже не вміщали трамваї, автобуси і тролейбуси, а населення перевалило за мільйон. Дозволу на будівництво метро в Харкові з великим скрипом домоглися у партійної верхівки в Москві — у той час на підземку могли претендувати тільки столиці союзних республік. «Бабель» розповідає, як будували першу лінію Харківського метрополітену, чому заощадили на оформленні станцій та публікує архівні фото того часу.

Серед харківських космонавтів: першим вийшов у відкритий космос Олексій Леонов, творець радянських космічних апаратів Володимир Аксьонов, Василь Лазарєв, який готувався висадитися на Місяць, Олександр Волков (провів в космосі 391 день 9 годин та 51 хвилину), Юрій Онуфрієнко (провів в космосі 389 днів та 14 годин), Володимир Васютін, Анатолій Арцебарський, Ігор Волк, Юрій Гідзенко, Юрій Глазков, Володимир Дежуров, Анатолій Карташов, Олег Кононенко, Анатолій Левченко, Володимир Ляхов, Юрій Маленченко, Юрій Малишев, Анатолій Філіпченко, Василь Циблієв, Селіжан Шаріпов. 8 квітня 2008 року в космос з космодрома Байконур полетіли одразу два харків’янина (20-й та 21-й): командир космічного корабля Сергій Волков та бортінженер Олег Кононенко.

Харківський зоопарк відомий в Україні не лише колекцією рідкісних тварин, але й титулом одного із найстаріших зоопарків країни. Цей заповідник знаходиться у самому центрі міста, по сусідству із парком імені Т. Шевченка. На початок 2013-го року колекція тварин у зоопарку досягла майже 8 тисяч видів, з них рідкісних тварин – 236 видів. Отож, для любителів фауни така екскурсія – це просто мрія!

На відміну від давно вже розгаданого ассирійського клинопису і загадкових єгипетських ієрогліфів, письмена майя «заговорили» лише 1955 року, коли уродженець України Юрій Кнорозов оприлюднив результати своїх сенсаційних досліджень.